АРСЕНА АВАКОВА ВІДСТАВИЛИ, А ДАЛІ ЩО? - №1-2021

Хто дивився організований у грудні 2019 року тодішнім Міністром МВС А.Аваковим брифінг з приводу «викриття» групи терористів, котрі підірвали автомобіль з білоруським журналістом Павлом Шереметом,
той не міг не звернути увагу на обличчя присутнього на цьо
му дійстві Президента України В.Зеленського. На ньому воче видь читалось його незадово лення цим шоу. Як переконалися згодом українці, ніякого викриття насправді не відбулося ні тоді, ні пізніше.
Ні замовники вбивства, ні виконавці не виявлені до цього
часу.
З подібним шоу я зустрічався і у нас в Білій Церкві за участю
Арсена Авакова та Арсенія Яценюка у ранзі Прем’єр-Міністра.
Тоді зранку була вишикувана нацентральній площі невеличка група вчорашніх міліціонерів,
переодягнених наспіх в нову поліцейську форму та тільки-но прийнявши присягу. Помпезно
вручили декілька легкових автомобілів і відправили на маршрути. Столичні керівники,
виступаючи, бажали присутнім всіляких успіхів. Після цього центральне поліцейське керівництво з Києва за часів Арсена Авакова не один раз відвідувало Білу Церк
ву. Але на покращення справ у правоохоронній діяльності це не вплинуло.
Про це свідчить незадово лення громадськості міста, представники якої 4 серпня
2021 року зібралися біля будівлі Білоцерківської поліції, що на вул. Привокзальній, 3. Ця акція
невипадково була спрямована проти бездіяльності керівництва Білоцерківської поліції.
Одним словом, не кращий спадок залишив А.Аваков Дмитру Монастирському, недавньому депутату Верховної Ради від Слуг народу. Він енергійно взявся за роботу. Планує розділити МВС на декілька підрозділів, котрі повинні працювати побільш конкретним напрямкам.

«ДЕМОКРАТИЧНА СОКИРА» – ЗАГОСТРЕНА, ГОТОВА ДО СПРАВИ - №1-2020

  «У БОГА ЗАДВЕРИМА ЛЕЖАЛА СОКИРА»

                                                                   Т. Г. Шевченко

Узнавши, що на Білоцерківщині створюється осередок цієї партії, я переглянув декілька творів Тараса Шевченка про роль сокири у його творчості. Виявилося, що їй відводиться значне місце.
Її «образ» використовувався в українській літератур давно. Зокрема, у статті В.Яременка (кандидат історичних наук, доцент Хмельницького націо нального університету) «І стала тьма…» досліджується етнографізм і символіка поезії Тараса Шевченка «У бога за дверима  лежала сокира». На цій основі пропонується нове пояснення цього твору, збагачується його коментар. Своєрідними його концентратами є образи сокири, вогню, тьми, сонця, дерева.

Цю тему вважає В.Яременко не можна вважати вичерпною. І тому широка дискусія навколо неї продовжується і сьогодні. Журналісти нашої газети, побувавши на одному із заходів місцевих сокирівців, поцікави лися, як думають вони викорис тати ідеологічні напрацювання класиків у своїй політичній діяльності напередодні виборів у місцеві органи влади.
Активісти «ППДС» (скороче на назва нового створення) на місцевому рівні вважають, що створення партії з такою на звою піде на користь новій політичній силі, яку представлятиме молоде покоління з новими обличчями. Як це сталося, скажімо, з партією «Слуга народу».
Як мовиться «створили швидко і мітко». Результати відомі: її прихильники перемогли на президентських і парламентський виборах. Зрозуміло, що передвиборчий ресурс у сторін різний. Але якщо постаратися матеріально і організаційно, то не виключається, що у Білоцерківських сокирян прибуде прихильників, аби бути обраними до місцевої ради.
Ознайомившись зі Статутом, Програмою «Демократичної сокири» та іншими установчими
документами, іншими ідеологічними напрацюваннями, я дійшов висновку, що в нових
партійців непогана перспектива в розбудові незалежної України. Імпонує те, що в Політичній
Раді партії є чимало фахівців спікерів з корисних для нашого суспільства питань. Наприклад:
з питань освіти і науки, боротьби з корупцією, питань військо во-промислового комплексу,
інформаційної та кібербезпеки, фінансів і економіки та інших. Більш розгорнуто про партію
подано у матеріалі на стор. 1 та інтерв’ю з П.Лаврусем. Якщо коротко, то у мене немає підстав побоюватись, що «ППДС» будуть використовувати свою гостру зброю не за призначенням. Тож недавно створеному Білоцерківському осередку бажаю успіху у здійсненні наміченого.

Михайло Салівон, член Національної спілки

журналістів України,

голова ГО «ГІПС» 

ОЧИЩЕННЯ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ - № 3 липень 2019

Судячи по тому, який супротив чинили органи влади зверху, дострокові вибори Президента і Парламенту все ж відбулися. Коли журналісти запитали Президента В. Зеленського під час зустрічі після перемоги партії «Слуга народу» на виборах до Парламенту, як швидко почнеться очищення знизу, себто, коли стануть можливими перевибори в місцевих радах, він відповів: «Невдовзі, як запрацює новий склад Верховної Ради».Як відомо з повідомлень ЦВК, партія «Слуга народу» вже набрала понад 250 депутатських місць (за списками і мажори-тарниками), що досить для прийняття таких рішень. Місцеві депутати, як і колишня більшість у Верховній Раді, теж настільки підірвали свій авторитет серед виборців, що тільки 2 із 42 депутатів Білоцерківської міськради (Дашкевич М.В. (Самопоміч) і Кошель В.О. (Свобода) осмілились виставити свої кандидатури на парламентських виборах. Не дивно, що вони не перемогли. Найбільше набрали голосів не місцеві депутати, а представники громадськості (див. таблицю на стор. 1). Навіть такий досвідчений депутат ВР, як Хвича Мепарішвілі, котрий спочатку був серед прохідних, посів лише 5 місце. Здала свої позиції і місцева організація ВО «Батьківщина». Тут теж не знайшлося сміливця виставити свою кандидатуру. Довелося запрошувати іногороднього– Браславського Р.Г. 

ПРИСКОРИТИ «ОЧИЩЕННЯ ЗНИЗУ» - № 2 липень 2019

Як переконався читач, цей спецвипуск приурочений виборчому процесу, котрий продовжується після достроково вимушеної зміни президента. Новий, а саме В. Зеленський, на вимогу більшості виборців, що за нього проголосували, по праву здійснює реорганізаційні заходи з переобрання депутатського корпусу, починаючи з Верховної Ради, щоб швидше і в повну силу розпочати оновлення (точніше, очищення) від старих провладних структур, котрі заважають руху вперед. Це помітно по тому супротиву, котрий чинять керівники різних рівнів адміністрацій, голо-ви міських та районних рад, місцеві чиновники. Одним словом, знизу, починаючи з маленького села чи містечка, очікують дієвого очищення влади, щоб кожна проста людина, висловлюючись словами нового Президента, мала кращий настрій, частіше посміхалась, ніж плакала. Це підтверджує виборчий процес і ситуація, що склалася як під час висунення кандидатів у депутати до Верховної Ради,так і при їх участі у цьому процесі. «Гречкосіїв» не набагато зменшилося. Просто змінилися форми і методи «посіву», а посівальники стали обережнішими.А яка при цьому позиція реальної влади на місцях? Вона робить вигляд, що не помічає порушення навіть чинного виборчого законодавства, обіцяючи реагувати належним чином після прийняття нового виборчого Кодексу.

«ПІДЛАБУЗНИЦТВО» ЧИ «ПОДХАЛИМАЖ» (чи хто махає Конституцією) - № 1 лютий 2019

Традиційно, редактори багатьох газет ведуть свою колонку.
Враховуючи те, що газета «КОПЕЙКА» була зареєстрована з мовою недружньої для нас Росії, то я в розгубленості, якою мовою мені вести свою колонку, присвячену «подхалимам». У словнику української мови (Академічний тлумачний словник, 1970-1980, том 6, 1975, стор. 446) викладені тлумачення цього слова, виходячи із його властивостей за значенням: підлабузницький, де йдеться про поведінку, вчинки підлабузника. Зокрема, зазначається: «Потакування начальству, підлабузництво, ябедництво вважалися найважнішими пороками, і всякий, хто припускався подібних провин, ризикував назавжди позбутися захисту товариства (Спиридон Добровольський, Олов’яні солдатики, 1961, 82). Як людині з великим життєвим досвідом, мені неприємно стикатися з подібними фактами в сучасних ЗМІ, і особливо в місцевій пресі, зокрема в газеті «Нова Копійка», яку редагує Леся Поліщук. Ознайомившись зі змістом деяких колонок, не можна не помітити її схильність до фактів «подхалимажа – підлабузництва. На мій погляд, у чому проявляється підлабузництво? У #2 (1145) від 16 січня 2019 року автор колонки стала на захист міського голови Г.Дикого настільки, що наче НАБУ є ворогом #1 не тільки для нього, а і для кожного із нас – людей чесних і порядних.

САВЧЕНКО –МЕНШЕ ГОВОРИТИ (ЗВЕРНЕННЯ ДО ЗМІ) - №2-2018

Мабуть не знайдеш в Україні людини, котра б за неї невболівала, коли та опинилась у російській в’язниці. І ось фінал. На жаль,
номером у списку до Верховної Ради), більшість голосів було «ЗА» її арешт. Але далі я не про те, що було, є і може статися
навколо цього імені. Як досвідчений журналіст, я звертаюсь до колег-журналістів усіх ЗМІ, особливо багатьох телевізійних каналів:
давайте не будемо надалі так гучно «смакувати» цю тему. Що було – те було. Багато з нас також у цьому винні, коли хвалили її на
всі 100 відсотків, не розгледівши її мінуси. Однак погодимось, що у неї, як і у більшості простого люду, були і є підстави бути неза-
доволеними рівнем життя, корупцією, результатами реформ і так далі. Тож боротися з цим потрібно, але не тими методами, до
яких закликає Савченко. Терор, зрада – це не той шлях. Одним словом, підвела нас українська Надія. І це всім очевидно.
Більше шкоди принесла, чим користі. Стала небезпечною настільки, що навіть не приховувала своїх злих намірів проти громадян України.
А це вже – за межами здорового глузду. Якщо недавно озвучені кримінальні правопорушення будуть підтверджені слідством і доведені
в судах, до ув’язнення один крок. У цьому її найголовніша вина. Звертаючись до ЗМІ, прошу не приділяти їй стільки уваги. Є про що писати.
В останні тижні березня і початку квітня Президент П.Порошенко, прем’єр В.Гройсман, голова Верховної Ради А.Парубій висловили багато
цікавих ідей, пропозицій, щоб реально продовжити втілення в життя заплановані реформи. Як вони виконується на практиці? Ось про що
треба писати в першу чергу і показувати на телебаченні, а не тільки про те, хто і як буде захищати в судах Надію Савченко. Будемо надіятись,
що в судових інстанціях розберуться, що і до чого. Закон і справедливість повинні взяти верх. Будемо в це вірити.

Михайло Салівон член Національної спілки журналістів України

У ДЕМОКРАТИЧНИХ ЗМІ – ПОПОВНЕННЯ - №1-2018

Хто уважно слідкує за ситуацією, яка склалась на демократичному полі боротьби за незалежність української держави, той помітив, що на Білоцерківщині є багато партій і громадських організацій, котрі наче всі «за». Але коли уважно проаналізуєш, як ця тема висвітлюється у засобах масової інформації, то чітко не відділиш, хто «за», а хто «проти». І це невипадково. Скажімо про нашу газету «Соборна Київщина». Починаючи з часу її заснування (серпень 2003 року), ми чітко притримуємось позиції відстоювання інтересів держави Україна як незалежної, демократичної, з орієнтацією на співпрацю з європейською спільнотою. З метою дотримання цієї позиції ми створили ГО ГІПС (Громадський Інститут Публічної Справедливості), де «Соборна Київщина» є інформаційним партнером. І ось нарешті з‘явився «Білий канал». Недавно створений спільний сайт, і ми будемо разом правдиво показувати героїв та антигероїв сучасності. І доносити інформацію не лише до білоцерківців, а й через Інтернет – до усіх людей, хто цікавиться життям Білоцерківщини. Побажаємо «Білому каналу» хорошого старту в ефірі та у нашій співпраці.

Михайло Салівон член Національної спілки журналістів України

Сторінка редактора- №7-2017

Як пам’ятають читачі газети, у нас була колонка редактора. Підсумовуючи 2017 рік, ми вирішили підготувати цілу сторінку.
В ній хочемо викласти, що корисного зробила влада як «наверху», так і «знизу». Зокрема, який внесок у розвиток держави зробив Президент П.Порошенко, Прем’єр В.Гройсман, голова Верховної Ради А.Парубій.
Можливо, для багатьох це вже відомо, але ми акцентуємо особливу увагу, що вони зробили в останню декаду грудня, тобто, на фініші року. Певну увагу приділимо керівникам місцевого рівня.

Михайло Салівон

член Національної спілки журналістів України