понеділок, 12 березня 2018 р.

САВЧЕНКО –МЕНШЕ ГОВОРИТИ (ЗВЕРНЕННЯ ДО ЗМІ) - №2-2018

Мабуть не знайдеш в Україні людини, котра б за неї невболівала, коли та опинилась у російській в’язниці. І ось фінал. На жаль,
номером у списку до Верховної Ради), більшість голосів було «ЗА» її арешт. Але далі я не про те, що було, є і може статися
навколо цього імені. Як досвідчений журналіст, я звертаюсь до колег-журналістів усіх ЗМІ, особливо багатьох телевізійних каналів:
давайте не будемо надалі так гучно «смакувати» цю тему. Що було – те було. Багато з нас також у цьому винні, коли хвалили її на
всі 100 відсотків, не розгледівши її мінуси. Однак погодимось, що у неї, як і у більшості простого люду, були і є підстави бути неза-
доволеними рівнем життя, корупцією, результатами реформ і так далі. Тож боротися з цим потрібно, але не тими методами, до
яких закликає Савченко. Терор, зрада – це не той шлях. Одним словом, підвела нас українська Надія. І це всім очевидно.
Більше шкоди принесла, чим користі. Стала небезпечною настільки, що навіть не приховувала своїх злих намірів проти громадян України.
А це вже – за межами здорового глузду. Якщо недавно озвучені кримінальні правопорушення будуть підтверджені слідством і доведені
в судах, до ув’язнення один крок. У цьому її найголовніша вина. Звертаючись до ЗМІ, прошу не приділяти їй стільки уваги. Є про що писати.
В останні тижні березня і початку квітня Президент П.Порошенко, прем’єр В.Гройсман, голова Верховної Ради А.Парубій висловили багато
цікавих ідей, пропозицій, щоб реально продовжити втілення в життя заплановані реформи. Як вони виконується на практиці? Ось про що
треба писати в першу чергу і показувати на телебаченні, а не тільки про те, хто і як буде захищати в судах Надію Савченко. Будемо надіятись,
що в судових інстанціях розберуться, що і до чого. Закон і справедливість повинні взяти верх. Будемо в це вірити.
Михайло Салівон член Національної спілки журналістів України

неділя, 21 січня 2018 р.

У ДЕМОКРАТИЧНИХ ЗМІ – ПОПОВНЕННЯ - №1-2018

Хто уважно слідкує за ситуацією, яка склалась на демократичному полі боротьби за незалежність української держави, той помітив, що на Білоцерківщині є багато партій і громадських організацій, котрі наче всі «за». Але коли уважно проаналізуєш, як ця тема висвітлюється у засобах масової інформації, то чітко не відділиш, хто «за», а хто «проти». І це невипадково. Скажімо про нашу газету «Соборна Київщина». Починаючи з часу її заснування (серпень 2003 року), ми чітко притримуємось позиції відстоювання інтересів держави Україна як незалежної, демократичної, з орієнтацією на співпрацю з європейською спільнотою. З метою дотримання цієї позиції ми створили ГО ГІПС (Громадський Інститут Публічної Справедливості), де «Соборна Київщина» є інформаційним партнером. І ось нарешті з‘явився «Білий канал». Недавно створений спільний сайт, і ми будемо разом правдиво показувати героїв та антигероїв сучасності. І доносити інформацію не лише до білоцерківців, а й через Інтернет – до усіх людей, хто цікавиться життям Білоцерківщини. Побажаємо «Білому каналу» хорошого старту в ефірі та у нашій співпраці.
Михайло Салівон член Національної спілки журналістів України